Біотехнологічні методи очищення і біологічні методи контролю якості очисних заходів
Біотехнологічні методи очищення і біологічні методи контролю якості очисних заходів
№ роботи:
K1-23-13
Контрольна робота з
екології, охорони природи,
природокористування.
Стислий зміст роботи,
для ознайомлення: Методи аналізу – визначення якісного складу та кількісних характеристик впливу, оцінка хімічного складу речовин і їх концентрацій в заданій мірі (об’єм, маса, площина) на природні ресурси (води, ґрунти, атмосферне повітря) для порівняння отриманих значень з заданою нормою і оцінки результатів з позиції користі чи шкоди для біоти. Це дозволить з часом розробити: - загальні теоретичні положення і єдину методику призначення норм (допустимих кількісних і якісних варіацій від «нормальних» значень, визначених фоновим контролем чи іншими методами); - єдину систему метрологічного забезпечення екологічного контролю, яка базується на комплексі державних стандартів; - єдину систему інформаційно-довідникових даних (базу даних) для збереження екологічного стану природного середовища; - навчальні програми для цілеспрямованої підготовки спеціалістів по комплексному екологічному контролю і т. д. Важливою ланкою в забезпечені якості природного середовища є система екологічного контролю за його станом, яка включає: спостереження за станом навколишнього середовища і прогнозування змін; виявлення та оцінка джерел забруднення; попередження появи підвищених забруднень; дотримання діючих природоохоронних правил, вимог і норм на всіх етапах діяльності людини, яка пов’язана з змінами стану навколишнього середовища. Основні завдання екологічного контролю: формування інформаційної бази стану та змін навколишнього середовища, отримання необхідної повної достовірної інформації про вплив і стан природного середовища, виявлення випадків шкідливих впливів на окремі компоненти чи природне середовище в цілому, профілактика понаднормативної екологічної шкоди і ін. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну
версію роботи Ви можете придбати на сайті http://diplom-ok.at.ua/
] В іншому випадку об’єктом екологічного контролю є безпосередньо природне середовище. При цьому, як правило, визначають якість окремих компонентів, чи комплексів природного середовища, використовуючи аналітичні методи вимірювання об’єму з метою виявлення складу і концентрації тих чи інших речовин, звичайно шкідливих. Отримані результати порівнюють з нормативами. Контроль за природним середовищем здійснюють державні органи та громадські організації. Державний контроль – це надвідомча контрольна діяльність компетентних органів держави, яка здійснюється ними по відношенню до всіх міністерств і відомств, підприємств і організацій незалежно від їх приналежності. Екологічна стандартизація, нормування являє собою одне з найбільш ефективних засобів охорони природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екологічні системи і встановлюються межі впливу господарської діяльності на природне середовище. Стандарти якості – це єдині вимоги, правила, нормативи, які визначаються Державними органами до оцінки стану природного середовища і його окремих компонентів, до діяльності підприємств з метою охорони природи, раціонального використання її ресурсів, забезпечення оптимальної якості навколишнього природного середовища на основі поєднання екологічних та економічних інтересів суспільства. Стандарти поділяються: - державні; - галузеві: - регіональні. Норми, правила і вимоги – носять правовий характер. Органами держстандарту визначаються основні напрями стандартизації навколишнього природного середовища: - визначаються терміни; - визначаються забруднюючі речовини; - класифікація забруднюючих речовин; - визначаються показники якості середовища; - формулюються правила охорони природи; - окреслюють шляхи раціонального використання природних ресурсів. Стандарти якості навколишнього природного середовища виконують такі функції: - попереджувальна; - заборонна; [ ... ] Для проведення екологічної експертизи необхідно мати наступні данні: § нормативні документи по охороні н/с для вироблення екологічних критеріїв; § статистичні данні про надійність об’єктів, які підлягають експертизі; § дані про стан навколишнього середовища: данні польових і лабораторних спостережень; данні, які отриманні в результаті проведених розрахунків (використовуються методи розрахунку викидів і стоків шкідливих речовин в навколишнє середовище). Моніторинг – система спостережень за елементами природного середовища в просторі і часі з певними цілями і наперед заданою програмою. Система моніторингу забезпечує збір, обробку, збереження та аналіз інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень. В розвитку моніторингу розрізняють його форми – глобальний, регіональний, локальний (лінійний), точковий. Найбільш багаточисленні об’єктні види моніторингу. Серед них виділяють моніторинг атмосферного повітря, гідросфери, ґрунтовий, біологічний, сейсмічний, іоносферний, Сонця, гравіметричний, магнітометричний і ін. Всі ці види поділяються на підвиди. Сам термін «моніторинг» вперше появився в рекомендаціях спеціальної комісії СКОПЕ (Науковий комітет по проблемах навколишнього середовища) при ЮНЕСКО в 1971 році, а в 1972 р вже появились перші пропозиції по Глобальній системі моніторингу н/с (Стокгольмська конференція ООН). Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забрудненості здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану природного середовища. [ ... ]
Тема роботи: "Біотехнологічні методи очищення і біологічні методи контролю якості очисних заходів"
Обсяг повної роботи: 7
сторінок (Times New Roman 14, інтервал 1,5. Поля: 3 - 1,5 - 2 - 2)
